Т.Г. Стасів, О.А. Струк, А.Р. Грицик

Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ

Ключові слова:

екстракт, Nepeta cataria L., гостра токсичність, гепатопротекторна дія, лікарська рослинна сировина.

Анотація:

Результати попередньо проведених фітохімічних досліджень вказують, що
трава Nepeta cataria L. є перспективним джерелом цінних біологічно активних
речовин. Метою роботи було вивчення гострої токсичності та
гепатопротекторної дії сухих екстрактів трави Nepeta cataria L. Матеріали і
методи: нами проведено вивчення гепатозахисної активності екстрактів Nepeta
cataria L. на скринінговій моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту [8], за
методикою О.В. Стефанова. Як препарат порівняння був використаний
гепатопротектор вітчизняного виробництва таблетки «Силібор» (Стефанов О.В.,
2001).
Вивчено гостру токсичність та гепатопротекторну дію сухих екстрактів
трави Nepeta cataria L. Встановлено, що екстракти трави Nepeta cataria L. є
практично нетоксичними речовинами при внутрішньошлунковому введенні.
Можна зробити висновок, що відповідно до класифікації речовин за токсичністю
Сидорова К. К. дані фитосубстанції можна віднести до V класу токсичності
(малотоксичні сполуки).
Результати досліджень свідчать, що водно-спиртовий екстракт трави
Nepeta cataria L. при гострому токсичному ураженні печінки проявляє
гепатопротекторну активність

Біографія автора:

Посилання:

1. R. Ahmad, S. P. Srivastava, R. Maurya, S. M. Rajendran, K. R. Arya, and A.
K. Srivastava. Mild antihyperglycaemic activity in Eclipta alba, Berberis aristata, Betula utilis, Cedrus deodara, Myristica fragrans and Terminalia
chebula. Indian Journal of Science and Technology. 2008; 1(5): 1 – 6.
2. S. Bent. Herbal medicine in the United States: review of efficacy, safety,
and regulation: grand rounds at University of California, San Francisco Medical
Center. Journal of General Internal Medicine. 2008; 23(6): 854 – 859.
3. Тимчишин О.Л., Кресюн В.Й., Годован В.В. Вплив медгерму на
функціональний стан печінки при гострому токсичному гепатиті. Інтегративна
Антропологія. 2011; 2 (18) : 66 – 73.
4. D. K. Dash, V. C. Yeligar, S. S. Nayak et al. Evaluation of
hepatoprotective and antioxidant activity of Ichnocarpus frutescens (Linn.) R.Br. on
paracetamol-induced hepatotoxicity in rats. Tropical Journal of Pharmaceutical
Research. 2007; 6(3): 755 – 765.
5. M. Angelico, B. Gridelli, and M. Strazzabosco. Practice of adult liver
transplantation in Italy: recommendations of the Italian Association for the Study of
the Liver (A.I.S.F.). Digestive and Liver Disease. 2005; 37(7): 461 – 467.
6. R. Ahsan, K. M. Islam, A. Musaddik, and E. Haque. Hepatoprotective activity
of methanol extract of some medicinal plants against carbon tetrachloride induced
hepatotoxicity in albino rats. Global Journal of Pharmacology. 2009; 3:116-122.
7. S. Bhawna and S. U. Kumar, Hepatoprotective activity of some indigenous
plants, International Journal of PharmTech Research. 2009; 1(4):1330 – 1334.
8. Доклінічні дослідження лікарських засобів : метод. рек. / за ред. О. В.
Стефанова. – К. : Авіценна, 2001, – 528 с.
9. Ассаф М.М., Щокіна К. Г., Дроговоз С. М. Експериментальне вивчення
впливу густих екстрактів лопуха великого на перебіг модельного гепатиту у
щурів. Український біофармацевтичний журнал. 2012; 4 (21): 44 – 48.
10. Л. М. Вороніна, А. Л. Загайко, О. В. Файзуллін [та ін.] Вивчення
гепатозахисної активності поліфенольних комплексів з винограду сортів
«Каберне» та «Ркацителі» в умовах гострого токсичного гепатиту у щурів.
Український біофармацевтичний журнал. 2009; 1(3): 44 – 46.11. Струк О.А. Дотримання етичних норм при проведенні
фармакологічних досліджень. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць.
К.: Видавництво «Гілея». 2017; 117 (2): 177 – 180.
12. Лапач С. М., Чубенко А. В., Бабіч П. М. Статистичні методи в медико
– біологічних дослідженнях із застосуванням Exel. 2000. 320 с.
13. Позняков В.С., Иванов Н.Г. Изменение функционального состояния у
крыс при воздействии четыреххлористого углерода. Токсикология новых
промышленных хим. веществ. М.: Медицина. 1979; 15: 87 – 89.
14. R. Sallie, J. M. Tredger, and R. Williams. Drugs and the
liver. Biopharmaceutics & Drug Disposition. 1991; 12(4): 251 – 259.
15. M. G. Rajesh, M. S. Latha. Preliminary evaluation of the antihepatotoxic
activity of Kamilari, a polyherbal formulation. Journal of Ethnopharmacology. 2004;
91(1):99 – 104.
16. P. Abraham. Oxidative stress in paracetamol-induced pathogenesis: (I).
Renal damage. Indian Journal of Biochemistry & Biophysics. 2005; 42(1): 59 – 62.
17. H. Rabiul, M. Subhasish, S. Sinha, M. G. Roy, D. Sinha, S. Gupta.
Hepatoprotective activity of Clerodendron inerme against paracetamol induced hepatic
injury in rats for pharmaceutical product. International Journal of Drug Development
and Research. 2011; 3(1):118 – 126.
18. K. C. Gini, K. G. Muraleedhara. Hepatoprotective effect of Spirulina
lonar on paracetamol induced liver damage in rats. Asian Journal of Experimental
Biological Sciences. 2010; 1:614 – 623.
19. Лабораторные методы исследования в клинике. Под. ред. В.В.
Меньшикова. М.: Медицина. 1987. С. 189 – 190